Мусселіусъ В. В. Русско-латинскій словарь

милость

1)=расположеніе, благосклонность gratia, favor, studium, voluntas, benevolentia; оказаніе м. gratia; быть въ м. у кого gratiosum или in gratia esse apud alqm, въ большой м. alcis gratiā florere; multum valere gratiā apud alqm; особ. у царя, правителя alqm propitium habere; alqs alcui est propitius; находящійся въ м. у кого gratiosus alcui, apud alqm; войти въ чью м. inire gratiam apud, ad alqm, ab alqo; gratiam alcis sibi conciliare; gratiam alcis colligere; in gratiam или favorem alcis venire; стараться снискать чью м. gratiam alcis quaerere, sequi, (сильнѣе) aucupari; выйти у кого изъ м. см. выходить II, 3, d. 2)=благодѣяніе beneficium; оказать кому м. beneficium alcui deferre, in alqm conferre, beneficio alqm afficere; осыпать кого м-ми alqm beneficiis complecti; окажи мнѣ эту м. da mihi hanc gratiam; tribue mihi hoc, ut...; сдѣлай м. amabo, amabo te (но не amabo vos); просить м. beneficium petere; прочить чего изъ м. petere alqm ab alqo beneficii loco; съ слѣдующ. неопред. накл. petere in ben efici et gratiae loco ut...; съ Божіею м. deo benei iuvante; по чьей м. beneficio alcis. 3)=снисхожденіе, пощада clementia, indulgentia; misericordia (милосердіе); venia (прощеніе); impunitas (безнаказанность); оказать кому м. clementer agere cum alqo; (провинившемуся) delecti gratiam facere alcui; просить м. clementiam exposcere; veniam delicti или praetorium precari; deprecari.

Стр. 167, правый столбец и далее (факсимиле).